Безвременник (колхікум): фото та опис, посадка та догляд у відкритому ґрунті

Безвременник або Колхікум (лат. Colchicum) – багаторічна рослина, що належить сімейству Безвременникові. У народі його називають «осінник» за особливість випускати квітконоси з настанням перших холодів. Деякі різновиди зацвітають глибокої осені. Батьківщиною цієї культури є Середземномор'я. Також у природному середовищі квітка росте на території Азії та Африки, зустрічається в деяких країнах Європи.

Опис

Безвременник – трав'яниста рослина з коротким вегетаційним періодом. Має безліч прямих пагонів завдовжки 15 – 40 см. Цибулини довгасті, діаметром до 7 см, з лусочками, які у верхній частині злегка згортаються в трубку. Листові пластини ланцетні, витягнуті, зібрані в прикореневу розетку, розвиваються протягом весняних місяців, влітку засихають.

Цвітіння цієї культури починається у другій половині серпня – початку вересня. Триває до самих заморозків. На квітконосі довжиною близько 30 см формується одиночна квітка лійчастої форми, діаметром 8 см. Пелюстки злегка відігнуті.

Забарвлення може бути різним. На поверхні пелюсток завжди присутні дрібні крапки, штрихи. На одній втечі може розвиватися 2 – 3 квітки.

Плід – округла тригнєзна коробочка з великим коричневим насінням. Після того як оболонка плода набуде бурого відтінку, його зрізають і залишають для дозрівання в сухому місці, що провітрюється. Після повного дозрівання насіння витягують. Плід у колхікуму формується в цибулині, зиму проводить під землею, з настанням весни з'являється на поверхні ґрунту.

При вирощуванні цієї культури важливо пам'ятати, що її частини отруйні.

Види та сорти

Більшість різновидів осінника цвіте восени, але є й такі, що зацвітають навесні. Нижче описані й ті та інші види. Вони найчастіше зустрічаються на ділянках вітчизняних садівників.

Безвременник жовтий (Colchicum luteum). Зацвітає ранньою весною після сходу снігового покриву. Являє собою кущ заввишки близько 20 см. Листові пластини ремні, плоскі, насичено-зелені. Квітки лійчастого, яскраво-жовтого кольору. Їхній діаметр становить 3 – 4 см.

Безвременник угорський (Colchicum hungaricum). Вважається одним із найраніших первоцвітів. Його цвітіння починається після танення снігу. Листові пластини формуються в прикореневій зоні. На їх поверхні є біле опушення. Квітки білі або бордові.

Безвременник чудовий (Colchicum speciosum). Кущ заввишки близько 40 см. Володіє прямим ремневидним листям довжиною 40 – 50 см. Квітки великі, бузкового відтінку, діаметром 10 см. Цвітіння настає восени. На одному квітконосі розвивається 1 – 2 бутони.

Безвременник Регеля (Colchicum regelii). Має трохи витягнуті цибулини, з яких розвивається 3 – 5 і більше листових пластин з рівними або зубчастими краями. Квітки білого кольору. На виворітному боці пелюсток присутні поздовжні фіолетові смуги. На одному квітконосі розвивається від 1 до 3 квіток. Цвітіння починається наприкінці березня.

Безвременник анкарський (Colchicum ancyrense). Зацвітає на початку весни одразу після того, як зійде сніг. У кожного екземпляра цибулини формують вузькі жолобчасті листові пластини з війчастою кромкою. Забарвлення листя насичено-зелене. Квітки воронкоподібні, із сизо-зеленим забарвленням пелюсток.

Безвременник осенний (Colchicum autumnale). Дещо вище, ніж інші різновиди колхікуму. Виростає до 30 – 40 см. Листя прямостояче, витягнуте, звужене у верхній частині, щільне, яскраво-зелене. Квітки біло-бузкові, лійчастої форми, діаметром 5 – 6 см.

Сорти:

"Білий" – сорт висотою не більше 15 см. На одному квітконосі розвивається 5 – 7 бутонів білого відтінку. Оцвітина лимонно-жовтого кольору.

"Махровий" – виростає до 25 см. Має темно-зелене ремневидне листя шириною 3 – 4 см. Суцвіття поодинокі, діаметром 5 см. Сорт відрізняється пишними квітками, які складаються з безлічі пелюсток. Цвітіння настає у першій половині жовтня.

Наддісте — чеський сорт з блідо-рожевими воронковидними суцвіттями.

Ці фото ілюструють опис квітки безвременник (колхікум) різних видів та сортів:

Посадка цибулин

Для вирощування колхікуму вибирають відкриті ділянки, де на рослину постійно падатиме сонячне світло. Грунт повинен бути дренованим, пухким, містити поживні речовини, мати підвищену кислотність.

Не зможе рости лихоліття на важких глинистих субстратах. Варто врахувати, що ця культура негативно реагує на застій вологи, тому для неї підходять будь-які височини на ділянці.

Вибираючи час для посадки цибулин, потрібно орієнтуватися на термін цвітіння. Так, якщо бутони розпускаються восени, слід висаджувати посадковий матеріал у першій половині серпня. Відстань між цибулинами має становити 30 см.

При заглибленні цибулин потрібно стежити, щоб трубчасті лусочки залишалися на поверхні землі, тому що незабаром з них формуватимуться квітконоси. За 5 – 7 днів до посадки призначену для цього ділянку перекопують, вносять пісок та перегній. Цвітіння цибулин можна спостерігати через 6 – 7 тижнів після їх висадження.

Вирощування із насіння

Насіннєвий метод розмноження лихоліття застосовується квітникарів нечасто, тому що вимагає чимало тимчасових витрат, а цвітіння настає лише через 6 років після посадки. Таким методом отримують деякі весняно-квітучі різновиди даної культури, а також ті, у яких не розвивається дочірніх цибулин.

Посів насіння проводять у легкий живильний вологий грунт, злегка вдавлюючи їх. Зверху присипають шаром піску. Якщо посів у відкритий грунт проводиться глибокої осені, протягом зимового сезону насіння проходитиме природну стратифікацію.

Якщо посівний матеріал планується висіяти навесні, за 6 місяців до цього їх стратифікують, помістивши у вологу серветку і прибравши на зберігання в прохолодне місце. Після появи сходів посіви виряджають, залишаючи між рослинами 15 см. Перші сходи цієї культури можуть виникнути через 1 – 2 роки, тому варто запастися терпінням.

Догляд

Безвременник (колхікум) відносять до рослин, які під час вирощування можуть обходитися без будь-якого догляду після посадки у відкритий грунт. Однак, бажаючи отримати красивоквітучий доглянутий кущ, доведеться приділити трохи часу для нього.

• Полив. При поливах лихоліття важливо дотримуватися помірності. Водні процедури знадобляться лише під час цвітіння. Зрошувати кущі потрібно тільки в спеку та посуху. Квітка вкрай болісно реагує на надлишок вологи у ґрунті, тому краще тривала відсутність поливів, ніж їх надлишок.
• Підживлення. Добриво достатньо внести кілька разів за сезон. Для цієї мети підійде мінеральний комплекс, що містить азот. Восени ґрунт треба підживити органікою.
• Пересадка. На одному місці багаторічна квітка здатна успішно рости і розвиватися протягом 7 років. Однак згодом бутони дрібнішають, а кущі сильно розростаються, що негативно відбивається на їхньому зовнішньому вигляді і ускладнює пересадку. З цієї причини досвідчені садівники рекомендують міняти місце лихваря через кожні 4 роки. Цю роботу потрібно проводити у серпні, коли рослина перебуває у стані спокою. Цибулини потрібно викопати після того, як засохне листя, тобто в середині літа. Цибулини необхідно очистити від землі, промити, протягом півгодини витримати в розчині марганцівки, просушити та прибрати у сухе темне місце. У серпні підготовлені цибулини можна висаджувати на відведене їм місце у саду.

• Підготовка до зимівлі. Після того як рослина відцвіте, обрізають її надземну частину, залишивши 10 см від поверхні землі. Зверху ділянку накривають компостом або шаром мульчі із сухого листя чи соломи. Багато високодекоративних сортів осінника чутливі до заморозків, тому їх слід накрити агроволокном або ялиновим лапником.

• Боротьба з хворобами та шкідниками. Ця квітка досить вразлива. При надмірних поливах, знаходженні в затінених місцях його атакують равлики та слимаки. Брюхоногі поїдають листя рослини. З цих же причин на цибулинах утворюється гниль. Для запобігання гнили і шкідників, ділянку навколо посипають мульчою. Добре допомагає справлятися із застоєм вологи в грунті шар подрібнених черепашок або дрібної гальки, розсипаний біля куща.

Якщо лихоліття вразила сіра гнилизна, можна спробувати реанімувати його за допомогою обробки фунгіцидом, наприклад, препаратом «Топаз», «Акробат», «Браво». Сильно уражена квітка врятувати не вдасться. Його доведеться викопати та знищити. Надалі необхідно відрегулювати поливи.