Калохортус: фото та опис квітки, посадка та догляд у відкритому грунті

Калохортус: фото та опис квітки, посадка та догляд у відкритому грунті

Калохортус (лат. Calochortu) – цибулинна рослина із сімейства Лілійні. Цінується за суцвіття незвичайної форми, схожі на метелики. Ця красива квітка завжди виділяється на клумбах та у квітниках. Рослина використовується в саду в найрізноманітніших композиціях.

Опис

Калохортус – трав'яниста квітуча рослина з тонким гнучким гіллястим стеблом. Його висота становить 20 – 200 см. Листя вузьке, лінійне, формує прикореневу розетку. Декілька листових пластин розташовані на самому стеблі.

Суцвіття парасолькові, складаються з великих, до 8 – 10 см у поперечнику шести пелюсткових бутонів білого, рожевого, фіолетового, жовтого, червоного кольору. У деяких видів пелюстки покриті численними плямами контрастного відтінку. Цвітіння настає навесні чи влітку, що залежить від виду.

Як і всі представники сімейства Лілейні, калохортуси мають цибулини, вкриті щільною лускою. Від них утворюються тонкі ниткоподібні корені. Примітно, що у деяких країнах цибулини даної культури вживають у їжу у вареному чи смаженому вигляді.

Види

Калохортус чудовий (Calochortus vеnustus). Кущ, що гілкується, заввишки 15 – 70 см. Листові пластини ремневидні, сизо-зеленого відтінку, зібрані в прикореневу розетку. Стеблове листя відсутні. Суцвіття – парасольки складаються з шести дзвіночкоподібних квіток. На поверхні пелюсток є малюнок. Забарвлення бутонів різноманітне.

Калохортус жовтий (Calochortus lutеus). Невисока рослина з прямим, стеблом, що слабо гілкується, висотою 20 – 30 см. Суцвіття діаметром 3 см, насичено-жовтого кольору. У центральній частині бутонів присутня коричнева пляма.

Калохортус чудовий (Calochortus superbus). Досягає 40 см заввишки. Являє собою щільний кущ з прямими стеблами, що злегка гілкуються. Квітки поодинокі, білі, з строкатим візерунком у центральній частині. При описі цього виду калохортуса варто відзначити не тільки екзотичний контур квіток, але й невибагливість рослин до умов зростання. У природних умовах селиться на кам'янистих ділянках. Здатний довго обходитися без вологи.

Калохортус Вести (Calochortus vestae). Рослина досягає 30 – 50 см у висоту. Листові пластини вузькі, загострені на кінці, яскраво-зелені, зібрані в прикореневу розетку. Забарвлення бутонів біле та лілове. У центральній частині квіток є жовто-коричневий візерунок.

Калохортус Толмі (Calochortus tolmiei). Досягає 10 – 50 см заввишки. На стеблі формується одиночний бутон дзвіночкоподібної форми, діаметром 3 см.

Як видно на фото, забарвлення суцвіть калохортуса Толмі може бути білим, жовтим, кремовим

Калохортус однолистий (Calochortus monophyllus). Висота цього різновиду не перевищує 20 см. Бутони мають лимонно-жовтий колір. Центр квіток бурий, з ворсистою облямівкою.

Калохортус одноквітковий (Calochortus uniflorus). Цей вид калохортуса цінується за ефектні квітки, пелюстки яких ніжно-бузкового відтінку, серцевина прикрашена пурпуровим візерунком. Стебло пряме, що не гілкується, досягає 30 см у висоту. Суцвіття складаються із чотирьох квіток діаметром 3 – 4 см.

Калохортус приємний (Calochortus amabilis). Виростає до 40 – 70 см. Має вузькі ремневидні листові пластини яскраво-зеленого забарвлення, довжиною 20 см. Квітки, що поникають широко розкриті, зібрані в суцвіття по 3 – 14 штук. Забарвлення бахромчастих пелюсток золотисто-жовте, в їх центрі присутня бура пляма.

Калохортус маленький (Calochortus minimus). Відрізняється компактними розмірами. Висота куща становить 10 – 15 см. У прикореневій зоні стебла формується листова розетка із пари темно-зелених листових пластин. Суцвіття зонтичне, складається з 8 – 10 невеликих білих бутонів.

Вирощування розсади

Насіння калохортуса має високу схожість, тому отримати дану культуру зможе кожен бажаючий садівник. Посівний матеріал навесні відразу висіють на ділянку, розсипавши його по поверхні гряди і загорнувши граблями. Також можна зробити їх посадку під зиму, заглибивши у ґрунт на 2 – 2.5 см.

Теплолюбні сорти вирощують розсадним методом. Для цього слід підготувати невеликий контейнер середніх розмірів, засипати живильним ґрунтом, потім зверху рівномірно розподілити насіння, злегка вдавлюючи.

Субстрат зволожити з пульверизатора, накрити плівкою або склом. Посіви прибрати на підвіконня з розсіяним яскравим світлом. Температура повітря в приміщенні, де будуть утримуватися посіви, повинна становити 18 – 20 градусів.

При догляді за посівами парник слід щодня відкривати для провітрювання, зволожувати у міру того, як просихатиме верхній шар ґрунту. Після появи паростків укриття потрібно прибрати.

До червня у розсади повинні сформуватися цибулини, після чого її слід виставити на відкриту лоджію або сад під навіс. На початку літа потрібно підгодувати молоді рослини, що розвиваються, використовуючи невелику дозу мінерального комплексу. На ділянку розсаду можна висаджувати після двох зимівель. Цвітіння настане на третій рік після посадки насіння.

Розмноження цибулинами

Цибулинний метод розмноження простіше насіннєвого, оскільки дозволяє отримати здорові рослини в короткі терміни без особливих зусиль та тимчасових витрат. По завершенні цвітіння викопують материнські кущі, відокремлюють цибулини, залишають найбільші та міцні з них.

Посадковий матеріал прибирають на 5 – 7 днів на просушування у добре провітрюване тепле місце. Після цього прибирають у паперові чи тканинні пакети. Зберігають до висадки у відкритий ґрунт при температурі 10 – 14 градусів. З настанням весни висаджують на ділянку.

Особливості посадки

Місце для цієї культури має бути досить світлим. Щоб палючі промені не обпалили рослину, рекомендується висаджувати її у легкій тіні під ажурними кронами дерев. Не підійдуть для вирощування екзотичної квітки місця на протягах.

При виборі ґрунту для посадки калохортуса у відкритий ґрунт та полегшення подальшого догляду варто враховувати, що для цієї рослини велике значення має дренованість. Рослина не зможе розвиватися на ділянках, де застоюється волога, цибулини швидко згниють і квітка загине.

Підходять для цієї культури височини, піднесені квітники та клумби. Грунт повинен бути родючим, легким, з підвищеною кислотністю. Корисно внести в ґрунт перед посадкою органічне добриво.

Перед висадкою цибулин у відкритий грунт слід провести підготовчу роботу: на півгодини помістити в слабкий розчин марганцівки, після цього вийняти, промити під проточною водою, просушити.

Для посадки зробити лунки, глибина яких повинна бути трохи більшою за діаметр посадкового матеріалу. Цибулина повинна вільно поміщатися у поглибленні. На дно лунки укладається шар піску, потім проводиться полив. Після цього цибулину заглиблюють, присипають шаром землі. Відстань між лунками має становити 5 – 10 см.

Догляд

  • Полив. Калохортуси чутливі до вологості ґрунту, але легше реагують на тривалу відсутність вологи, ніж її надлишок. Тому при поливах екзотичної квітки важливо дотримуватися помірності. Зрошувати кущі достатньо 1-2 рази на тиждень. Для того, щоб кисень вільно проникав до коріння, рекомендується після кожного поливу розпушувати ділянку біля куща.
  • Підживлення. Добриво вносять у період бутонізації, використовуючи мінеральний комплекс для цибулинних культур. Для того щоб цибулини добре визрівали можна внести додаткове підживлення в будь-який з літніх місяців, використовуючи склад, що містить калій.
  • Зимівка. Задаючись питанням про те, чи потрібно вкривати на зиму калохортуси, необхідно керуватися ступенем зимостійкості сортів, що є на ділянці. З настанням заморозків стебла зрізають, залишивши 7 – 10 см, зверху ділянки з рослинами посипають шаром мульчі, сухим листям, нетканим матеріалом. Теплолюбні різновиди після завершення цвітіння викопують, пересаджують у контейнери, прибирають на зберігання у прохолодне темне місце до весни.
  • Боротьба з хворобами та шкідниками. Цибулини цієї культури часто вражають гризуни: миші, щури, котрий іноді кролики. Для збереження цибулин перед посадкою їх поміщають у сітчасті кошики.

При застої вологи в ґрунті, спричиненому надмірними поливами або затяжною дощовою погодою, калохортуси уражаються гниллю. З цієї причини важливо дотримуватися рекомендацій щодо полив даної культури та її розташування на ділянці.

Зберігання цибулин. Щоб уберегти цибулини калохортусу від низьких температур, садівники з настанням осені викопують їх, очищають від землі. Просушують на вулиці під навісом протягом 2-4 днів. Зберігають у ящиках у темному місці при температурі 5 – 10 градусів. Весною з настанням теплих днів висаджують на ділянку.