Лікоріс: фото та опис, як виростити квітку

Лікоріс: фото та опис, як виростити квітку

Лікоріс (лат. Lycoris) – багаторічна рослина сімейства Амарилісові з незвичайними суцвіттями, що нагадують павучі лапи. У рід входить близько 20 різновидів, поширених у Південній та Східній Азії. Квітка з екзотичним зовнішнім виглядом набула великої популярності в декоративному садівництві. Також його використовують і як горщикову культуру для прикраси приміщень.

Опис

Лікоріс – цибулинна рослина з прямим тонким стеблом завдовжки від 30 до 80 см. Має вузькі лінійні листові пластини насичено-зеленого або сизого кольору. Їхня довжина становить 20 – 50 см, ширина – 1 – 2 см. Листя формується на рослині після завершення цвітіння. Зберігаються протягом кількох місяців до наступного літа.

На квітконосі розвивається до 7 бутонів з тичинками, довжина яких у багато разів перевищує довжину оцвітини, а в деяких видів вони височіють над пелюстками, зігнувшись у дугу. Забарвлення квіток може бути пронизливо рожевим, червоним, ліловим, помаранчевим, жовтим. Цвітіння починається у вересні, продовжується протягом 15 – 20 днів.

Плід – триканальна коробочка з насінням.

Види

У садівницькій культурі представлена ​​обмежена кількість видів цієї рослини. Найпопулярніші з них описані нижче.

Лікоріс золотистий (Lycoris aurea). Кущ висотою 60 см з прямими тонкими стеблами, що не гілкуються. Листові пластини стрілоподібні, насичено-зелені, довжиною до 20 см. Квітки лимонно-жовті, до 10 см у поперечнику. До складу суцвіття входить 4 – 6 бутонів.

Лікоріс лускатий (Lycoris squamigera). Цей вид зростає до 70 см. Листові пластини широколінійні, загострені у верхній частині, насичено-зелені. Квітки лійчасті, з довгими тичинками. Мають бузкове забарвлення. Центральна частина бутонів жовтого кольору. Цей різновид розмножується за допомогою цибулин.

Лікоріс променистий (Lycoris squamigera). Багаторічний різновид, у якого спочатку з'являються бутони, потім після завершення цвітіння листові пластини. Кущ виростає до 70 см у висоту, розростається до 20 см у діаметрі. Квітки неправильної форми, з відігнутими тичинками та хвилястими тонкими пелюстками. Забарвлення бутонів коралове.

Лікоріс криваво-червоний (Lycoris sanguinea). Компактна рослина, що досягає до півметра заввишки. Має вузькі лінійні листові пластини, які розвиваються в квітні, тримаються на рослині до настання літа. У серпні розпускаються бутони яскраво-червоного відтінку, діаметром 10 см. Цей вид відрізняється екзотичним зовнішнім виглядом.

На цих фото проілюстровано опис квіток лукорису різних видів:

Розмноження

Розмножують цю культуру за допомогою цибулин, на яких щорічно розвивається велика кількість дітей. Дітки відокремлюють від цибулин і висаджують на ділянку.

Насіннєвий метод розмноження при розведенні лікорисів практикують рідко, оскільки насіння більшості видів не проростає. Щоб отримати посівний матеріал чекають дозрівання коробочки та витягують насіння.

Посадка

Цибулини висаджують на ділянку за місяць до настання заморозків. Тоді посадковий матеріал успішно приживеться на новому місці та сформує кореневу систему. Можна висадити цибулини лікорису і навесні, але висока ймовірність того, що вони не вкореняться, або з них виростуть слабкі рослини, схильні до частих хвороб.

Ця квітка досить примхлива, тому її вирощуванням займаються в основному лише досвідчені садівники. При виборі ділянки варто віддавати перевагу місцям у півтіні, закритим від поривів вітру та протягів. Можна посадити його під кронами садових дерев.

Перед тим як вирощувати лукорис, необхідно перекопати ділянку, розбити каміння, внести торф та пісок. Також не зайвим буде гумус, на який дана культура відгукується дуже благотворно.

Місце для посадки потрібно добре розрівняти. Для посадкового матеріалу роблять невеликі лунки завглибшки 15 см. Така глибина дає можливість цибулинам успішно перезимувати. На дно лунки укладають пісок, потім поміщають саму цибулину, присипають шаром землі, утрамбовують, поливають.

Догляд

Незважаючи на екзотичне походження і вельми неординарний зовнішній вигляд рослини, за бажання виростити його зможе кожен охочий. Достатньо дотримуватись ряд стандартних правил, які повинні полягати у правильно відрегульованих поливах, своєчасних підживленнях, підготовці до зимового періоду та виконанні інших процедур.

  • Полив. Дана культура потребує рясного поливу тільки під час активного нарощування листя та формування квітконосів. У цей період при вирощуванні лукорису необхідно стежити за вологістю субстрату, не допускаючи його висихання. Земля навколо рослини постійно має бути вологою. В решту часу достатньо поливати квітку 1 раз на тиждень. Після того як він відцвіте, водні процедури припиняють.
  • Підживлення. Потрібні добрива лікорису чи ні, садівник визначає на вигляд куща. Так, якщо екзот активно розвивається, цвіте, виглядає яскравим та привабливим, це свідчить про те, що йому достатньо поживних речовин. Якщо ж кущ повільно розвивається, мізерно формує бутони і виглядає пригнобленим, отже, потрібно збагатити ґрунт мінеральним складом для цибулинних культур.
  • Пересадка. Лікоріс здатний успішно зростати на одному місці протягом 4 – 5 років. При пересадці кущ викопують, акуратно відокремлюють від нього цибулини, місця розломів обробляють деревною золою. Після цього поміщають цибулини на підготовлену для них ділянку в саду. При хорошому догляді цвітіння лукорисів настане через 1-2 роки після посадки. Варто враховувати, що всі частини даної культури є отруйними, тому роботу з нею потрібно проводити тільки в рукавичках.
  • Зимівка. Оскільки цибулини лікорису успішно переносять заморозки, викопувати їх перед настанням холодів не потрібно. Якщо в регіонах спостерігаються малосніжні зими, рекомендується укрити місце посадки ялиновим лапником.
  • Проблеми при вирощуванні. Екзотична культура має стійкий імунітет і рідко уражається хворобами і шкідниками, якщо садівник правильно доглядає її. Якщо ж старатися з поливами, цибулина може загнити, що призведе до загибелі куща. При нестачі світла листові пластини в'януть і тьмяніють.
  • Шкідники. Серед комах-шкідників, що атакують квітку, виділяють нарцисову муху. Внаслідок впливу шкідника квітка швидко в'яне. Виявивши комаху, потрібно негайно обробити рослину інсектицидом.

Застосування у саду

Лікоріс вирощують на присадибних ділянках, розводять у парках. Ця культура через незвичайні суцвіття часто вирощується на балконах, лоджіях. Її застосовують для створення різноманітних квіткових композицій. Завдяки ефектному зовнішньому вигляду квітки він завжди стає яскравим акцентом клумб та квітників.

Культура чудово виглядає на тлі високорослих рослин, а також сама є виразним фоном для невисоких квітів. Там, де ростуть лікориси, часто висаджують іриси, тюльпани, анемони, папороті, крокуси, гіацинти, бегонії та інші рослини, які потребують аналогічного догляду.

Знайшов лікоріс застосування і в народній медицині. Настої та відвари з ним довели свою ефективність при кашлі та застудних захворюваннях. Однак через отруйність квітки застосовувати його потрібно з великою обережністю.